Жовта гарячка (Febris flava) —гостре інфекційне захворювання вірусного походження, що передається комарами і характеризується гарячкою, жовтяницею, інтоксикацією.
Етіологія. Збудник хвороби — фільтрівний вірус Viscerophilus tropicus, культивується на курячих ембріонах і на мавпячих тканинних ниркових культурах. Вірус можна зберігати також шляхом зараження мозку або тестикул мишенят-сисунків.
Епідеміологія. Жовта гарячка поширена, головним чином, у Центральній та Південній Америці, в Західній і Центральній Африці. В СРСР не спостерігається, але можуть спостерігатись завізні випадки. Можливе використання заражених комарів, як знаряддя біологічного збройного нападу, а також завезення комарів з епідемічних вогнищ.
Джерело інфекції в природі — мавпи, сумчасті і деякі гризуни, що живуть в тропічних країнах. Передача інфекції від цих тварин здійснюється комарами (Аёdes aegypti, Аёdes simpsoni, Аёdes calopus, Аёdes africanus), в яких вірус хвороби зберігається 70—100 днів. Комарі, кусаючи людей, інокулюють вірус у кров.
Патогенез. Після інокуляції внаслідок укусу комара, вірус поширюється лімфо- і гематогенно, уражуючи печінку, селезінку, лімфатичні вузли і кістковий мозок. В цих органах виникають дегенеративні процеси, а також прояви геморагічного діатезу. З’являється жовтяничне забарвлення шкіри, слизових оболонок. В мозку виникають периваскулярні крововиливи.
Клініка. Інкубаційний період 3—6 днів. Хвороба розпочинається дуже гостро. З’являється головний біль, біль у потилиці, м язах спини, нудота, блювання. Температура підвищується до 39—40° С. У типових випадках гарячка триває 5—7 днів. З’являється жовтяниця різної інтенсивності, від легкого забарвлення склер до інтенсивного пожовтіння шкіри. Спостерігається відносна брадикардія (ознака Фаже). Виникають кровотечі: носові, маточні, шлунково-кишкові, а також альбумінурія і циліндрурія. Може виникати анурія.
В тяжких випадках — блискавичний перебіг і смерть при явищах порушеної свідомості, марення, з наступним виникненням печінкової або ниркової коми. Смерть—за 3—4 дні. Поруч з цим бувають і легкі форми, коли гарячка триває 2—3 дні і супроводжується головним болем, нудотою, носовими кровотечами, субіктеричністю і незначною альбумінурією.
Ускладнення: абсцеси нирок, паротити, пневмонії, міокардит.
Лабораторна діагностика. Виділення вірусу від людей здійснюється шляхом зараження кров’ю хворих людей у мозок білих мишей. Користуються також серологічними дослідженнями — виявленням віруснейтралізуючих антитіл у парних сироватках.
Лікування симптоматичне. Ліжковий режим, догляд за хворим. Можна призначати глюкозу, глюконат кальцію, лужні розчини, серцеві препарати, вітаміни.
Заходи профілактики полягають в захисті від комарів (див. «Малярія»). Специфічна профілактика здійснюється шляхом імунізації людей ослабленою вакциною. Для цього користуються штамами віруса «17Д», «Дакар». Перша з них виготовляється у фізіологічному розчині і впорскується в об’ємі 0,5 мл підшкірно. Другу вакцину прищеплюють нашкірно. Вакцинацію проводять 1 раз на 4 роки.