Перш за все необхідно вжити заходів для найскорішого виявлення захворілих, встановлення діагнозу і негайної госпіталізації. Всіх осіб, що оточували хворого, треба піддати медичному оглядові і бактеріологічному обстеженню. Необхідно звернути увагу, чи немає хворих з амбулаторними формами хвороби та носіїв. Останніх особливо ретельно слід виявляти серед працівників харчової промисловості та водопостачання. Відразу ж після ізоляції та госпіталізації хворого потрібно дезинфікувати вогнище інфекції. Виділення хворого заливають 10% розчином хлорного вапна, засипають сухим хлорним вапном, добре перемішують і через 2 години виливають у вбиральню.

Посуд, яким користувався хворий, необхідно прокип’ятити.

Треба широко застосовувати заходи боротьби з мухами.

Щоб запобігти захворюванню, особам, які були в контакті

3   хворим, починаючи з дітей шестимісячного віку, дають всередину на 1,5—2 години до їди черевнотифозний бактеріофаг разом з такою ж кількістю 3% водного розчину соди; дітям віком від 6 місяців до 3 років — по 10 мл на прийом; від 3 до 10 — по 15 мл старшим дітям і дорослим — по 25 мл. Введення бактеріофага проводиться за 2 цикли. Перший цикл призначають відразу після виявлення хворого. Бактеріофаг дають кожні 5 днів не менше 3 разів (протягом 15 днів). Другий цикл, аналогічний попередньому, призначають після повернення хворого з лікарні, тобто після одужання.

Треба забезпечити також ретельний санітарний нагляд за водопостачанням, об’єктами громадського харчування, ринками, систематично виявляти носіїв, не допускати їх до роботи в харчову торговельну мережу, харчові підприємства, об’єкти водопостачан¬ня, дитячі та лікувальні установи.

Для санації бактеріоносіїв запропоновані численні засоби: фаготерапія — по 50 мл фага протягом 10—15 днів (фаг вводять в duodenum, внутрішньом’язовою та в клізмах — М.Т. Гнутенко); антибіотики, зокрема ампіцилін (внутрішньом’язово 2,0 г на добу протягом 3—5 днів); дехто радить навіть хірургічне втручання — видалення жовчного міхура. Всі ці засоби, проте, не виявилися надійними.

Для підвищення несприйнятливості населення до черевного тифу (заходи у відношенні до третьої ланки епідемічного процесу) велике значення мають профілактичні щеплення. Найчастіше користуються тетравакциною, що являє собою суміш убитих нагріванням збудників черевного тифу, а також паратифу В, дизентерії Флекспера та Зонне. В 1 мл вакцини міститься 2,25 млрд. мікробних клітин (черевнотифозних — 1 млрд., паратифозних В — 250 млн., дизентерійних Флекснера — 700 млн., Зонне — 300 млн.). Цю вакцину використовують для підшкірної імунізації. Для первинних щеплень застосовують такі дози: перше щеплення — 0,5 мл, друге — 1 мл і третє — 1 мл. Інтервали між окремими щепленнями дорівнюють 7—10 днів.

Через рік проводять першу ревакцинацію дворазово у дозах 0,5 мл і 1 мл (інтервал 7 днів). Наступні ревакцинації проводять щороку одноразово (доза — 1 мл). Після трирічної імунізації роблять перерву на 2 роки для дорослих, на 3 роки — для дітей до 15 років.

Іноді застосовують так звану полівакцину, в склад якої входять повні антигени бактерій черевного тифу, паратифів А та В, дизентерії різних видів, холери та правцевий анатоксин. Антигени адсорбовані на буферних фосфатах. Препарат впорскують одноразово підшкірно (доза — 2 мл). Ревакцинацію проводять також одноразово (доза — 1 мл) через рік після першого щеплення.

Для осіб, яким впорскування вакцини протипоказане (жінки після 55 років і чоловіки після 60, діти до 12 років, гарячкові хворі, вагітні в другій половині вагітності; хворі, у яких спостерігаються: активний туберкульоз, ревматизм, вади серця, гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороби печінки, нирок, крові, ендокринної системи, бронхіальна астма), можна застосовувати ентеральну вакцинацію рідкою вакциною або таблетками. Рідку вакцину (по 10 мл) або таблетки (по одній) дають натщесерце 3 рази; інтервали по 7 днів.

Велике значення в профілактиці черевного тифу має систематичне проведення санітарноосвітньої роботи серед населення по запобіганню черевному тифу (лекції, бесіди по радіо, демонстрація кінофільмів та діапозитивів).