Останнім часом в СРСР і в інших країнах світу були описані захворювання вірусної етіології, що мають багато спільного в етіології, епідеміології та клінічній картині. Мова йде про групу так званих геморагічних гарячок. Всі захворювання, які складають цю групу, характеризуються такими спільними рисами:
1) для їх клінічної картини типові гарячка, геморагічні висипи на шкірі, в зіві та на інших слизових оболонках; носові, легеневі, шлунково-кишкові кровотечі та ін.;
2) вони мають природну вогнищевість; джерела і перенощики інфекції можуть постійно перебувати і розмножуватись лише в певних природно-географічних умовах;
3) інфекція не передається від людей. Поряд з цим кожне із захворювань групи геморагічних гарячок має свого специфічного збудника, власний резервуар і перенощиків, свій ареал поширення, а також деякі клінічні особливості.
В СРСР зустрічаються такі захворювання з групи геморагічних гарячок:
1) кримська,
2) омська,
3) буковинська геморагічні гарячки,
4) геморагічні гарячки з нирковим синдромом (далекосхідна, ярославська, закарпатська, тульська, уральська);
5) геморагічні гарячки Середньої Азії.
Геморагічні гарячки відомі також у Китаї, Кореї, Тунісі, Югославії, Скандінавських країнах (Мірман), Чехословаччині (Планк, Режуха), Америці (Маршал, Лідхем).