С. М. Давиденков описав особливе захворювання вірусної етіології, яке було названо двохвильним вірусним менінгоенцефалітом. Це захворювання виникало в окремих вогнищах серед осіб, що споживали сире козяче молоко. Часто на козах, що були джерелами інфекції, знаходили іксодових кліщів. Захворювання може виникати і після укусів кліщів Ixodes ricinus та Ixodes persulcatus.
Вірус цього захворювання виділив О. О. Смородинцев. Цей вірус майже неможливо відрізнити від вірусу кліщового енцефаліту, а також від вірусів шотландського енцефаліту та омської геморагічної гарячки.
Захворювання з двохвильною гарячкою і нервовими розладами, що виникали внаслідок споживання козячого, молока, описав також М. П. Чумаков; хворобу було названо молочною двохвильною гарячкою. Можливо, що ці обидва захворювання — тотожні. Двохвильний менінгоенцефаліт трапляється в різних районах СРСР, зокрема в західних областях УРСР у лісистих гірських районах (Є. М. Барабанова).
Інкубаційний період при цій хворобі триває 7—14 днів. Захворювання починається гостро, виникають явища ознобу, головний та м’язові болі, біль при рухах очними яблуками. Часто буває запаморочення, іноді біль при ковтанні, температура підвищується до 38,5—39° С. Всі ці явища тривають близько 5 днів. Після того температура критично або поступово знижується і протягом 8 днів тримається в межах норми.
Загальний стан хворих поліпшується, хоч м’язова адинамія, слабість та головний біль можуть тривати протягом усього апіректичного періоду. Але згодом виникає друга гарячкова хвиля, коли температура, супроводжуючись ознобом, знову стає високою. Стан хворих значно погіршується. З’являється головний біль у ділянці лоба, інколи настільки інтенсивний, що хворі уникають будь-яких зайвих рухів. Обличчя та кон’юнктиви червоніють, виникає світлобоязнь. У хворого одночасно починають нестерпно боліти м’язи, особливо трапецієвидний. Часто бувають блювання і запаморочення. Порушується сон. Апетит відсутній, зокрема хворий відчуває відразу до солодких страв. У внутрішніх органах особливих змін не знаходять. З боку нервової системи виявляють нерізкі менінгеальні явища, часто — дисоційовані (наприклад, ригідність потиличних м’язів без ознаки Керніга і навпаки). Рефлекси знижені, часто спостерігаються пірамідний гемісиндром, ознаки орального автоматизму (смоктальні рухи губами, якщо піднести якусь річ до рота хворого), очний симпатичний синдром. Іноді виникають мозочкові розлади: інтенційне тремтіння, невдача при пальценосовій спробі, адіадохокінезія, ністагми, порушення стояння та ходіння. При дослідженні спинномозкової рідини знаходять такі зміни: кількість білка коливається від 0,099 до 0,66о/оо, плеоцитоз — лімфоцитарний, в середньому біля 50 в 1 мм3. Кількість цукру не змінена.
Тривалість другої гарячкової хвилі звичайно не перевищує 9 днів. Захворювання закінчується цілковитим видужанням без будь-яких залишкових атрофічних паралічів.
Лікування симптоматичне.
Профілактичні заходи подібні до тих, які застосовуються при кліщовому (тайговому) енцефаліті.