Збудник хвороби джгутикове найпростіше — Lamblia (giardia intestinalis) знайдений вперше харківським ученим Душаном Лямблем у 1859 р. Належить до підряду Diplomonadina. В чистій культурі його одержав А. Е. Карапетян.
Паразит має грушовидну форму з розширеним і заокругленим переднім і загостреним заднім кінцем, два ядра та 4 пари джгутиків. Тіло вкрито пелікулою. Довжина паразита 10—20 u, ширина 6—10 u. На передній половині з черевної сторони є вдавлення, що має форму присоска, за допомогою якого паразит фіксується до епітеліальних клітин. Живиться паразит, всмоктуючи рідку їжу всією поверхнею тіла, завдяки чому протоплазма лямблії не має включень. Лямблії живуть у тонких кишках, особливо в дванадцятипалій, нерідко — у жовчному міхурі. В нижньому відділі кишечника із лямблій утворюються цисти, які мають 4 ядра, яйцеподібну форму і оточені досить грубою оболонкою. Довжина цисти 13—18 u, ширина 8—9 u. При достатній вологості цисти можуть виживати в зовнішньому середовищі кілька місяців.
У вигляді рухомих вегетативних форм лямблії знаходяться лише у верхніх відділах тонкого кишечника, фіксуючись на поверхні слизової тільки при порушенні пристінкового травлення. Всередину слизової не проникають. Лямблії можуть бути виявлені і в жовчних шляхах, але там вони не живуть і не розмножуються. Лямбліоз перебігає, здебільшого, безсимптомно. Самостійна патогенна роль лямблій не доведена: вони можуть лише тимчасово порушувати пристінкове травлення, погіршувати перебіг дизентерії та інших гострих та хронічних запалень кишечника. В подібних випадках для знищення лямблій призначають:
1) акрихін по 0,1 г З рази на день (3 трьохденних цикли з 12-денними інтервалами між ними);
2) амінохінол по 0,15 г 2—3 рази на день (два цикли по 5 днів з 4—7-денними інтервалами).