Ця хвороба вперше спостерігалась в Ісландії у 1856— 1863 роках. Й. Фінзен у 1874 р. описав її і назвав «плевродинією». У 1930 р. Є. Сільвест спостерігав спалах цієї хвороби на острові Борнхольм. Є. С. Кернен, Дж. Мельник та інші в 1949 р. довели, що це захворювання викликається вірусом Коксакі В.
Спалахи епідемічної міалгії спостерігались в різних країнах (США, Голландія, Чехословаччина). В СРСР спалахи цієї хвороби були описані В. Н. Слишко, К. В. Буніним, В. Д. Соловйовим, зокрема на Україні Г. Ф. Колесніковим (Луганськ, 1962).
Захворювання характеризується гострим початком з підвищенням температури до 38,5—40° С, ознобом, головним болем. Типова скарга хворих — різкий біль у ділянці верхньої частини живота і підреберній ділянці. Біль має спастичний характер, виникає нападами, посилюється при глибокому диханні, кашлі, рухах. Часом спостерігається біль за грудниною, в кінцівках, посилюється вночі. Болевий синдром іноді імітує апендицит, перитоніт, плевропневмонію. Шкірна гіперестезія нетипова, нерідко визначається біль при пальпації за ходом великих нервових стовбурів. Під час приступу болю маленькі діти кричать, старші набирають вимушеного положення з приведеними до живота ногами. Часом буває блювання, світлобоязкість, запаморочення, анізорефлексія або зниження сухожилкових і періостальних рефлексів. При огляді в хворих виявляють гіперемію зіва, іноді кон’юнктиви, помірне збільшення підщелепних і шийних лімфатичних вузлів. Зрідка спостерігається короподібний висип. З боку легенів іноді виявляються поодинокі сухі або вологі хрипи, шум тертя плеври. Гепатолієнальний синдром — непостійний. Часом спостерігаються менінгеальні явища, орхіт. В крові — помірна лейкопенія, нейтрофільоз, прискорення РОЕ.
Гарячка триває від 1 до 7 днів, але приступи болю в м’язах можуть тривати кілька тижнів. Кожний приступ міалгії триває 5—10 хвилин, повторюючись кілька раз на день, іноді щогодинно. Після зникнення всіх хворобливих явищ виникають рецидиви хвороби (в 12%, за Г. Ф. Колесніковим). Під час рецидивів буває короткочасне підвищення температури до 37,5—38,5° С, м’язові болі. Можливі ускладнення — плеврит, перикардит, нефрит.
Диференціальний діагноз проводять з грипом, плевритом, панкреатитом, апендицитом, перитонітом, жовчнокам’яною або нирковою колікою. Але при гострих захворюваннях черевної порожнини буває напруження м’язів, черевної стінки, чого не буває при епідемічній міалгії навіть,лід час больового приступу, є високий нейтрофільний лейкоцитоз. Останньою ознакою користуються також для диференціації з пневмоніями. Мають значення для діагнозу також літня сезонність хвороби, епідеміологічні дані.