Як і аскаридоз та ентеробіоз, трихоцефальоз — один з найпоширеніших гельмінтозів серед людей. Збудник хвороби — волосоголовець (Тгісhocephalus trichiuris), білого кольору глист (рис. 15). Довжина самиць 4—5 см, самців, 2,5—3 см. Передня частина паразита витягнута у вигляді волоска (звідси й назва) і має в собі стравохід. Задня частина стовщена і в самця закручена в гачок або спіраль. У товстій частині тіла містяться кишечник і статеві органи. Яйця волосоголовця одягнені товстою, багатошаровою оболонкою рудого кольору, мають овальну форму, дещо нагадують форму барильця. На полюсах яйця є безбарвні прозорі горбики. Яйця виділяються з кишечника в недозрілому стані і дозрівають у грунті протягом 25—З0 днів при оптимальній температурі 25— 30° С і відносній вологості близько 100%. Через те волосоголовець більш поширений в місцевостях з теплим і вологим кліматом, особливо на Прикарпатті, а також на Закавказзі.
Людина заражається при проковтуванні дозрілих яєць волосоголовця. У кишечнику з яєць виходять личинки, які за допомогою головного гострого кінця занурюються в слизову товстої кишки, де й починається їх розвиток. Гематогенної міграції личинок не буває. Дорослий паразит своєю тонкою волоскоподібною частиною занурюється в слизову сліпої та товстої кишок (іноді аж до підслизової оболонки), де міцно прикріплюється. Паразит живиться кров’ю. Від моменту зараження людини дозрілими яйцями волосоголовця до розвитку статевозрілої самиці проходить біля місяця.
Клінічна картина при трихоцефальозі не являє собою чогось типового. Якщо інвазія відносно невелика, то захворювання перебігає майже без будь-яких ознак і скарг хворого. При більш значній інвазії знижується апетит, виникає нудота, рідше бувають блювання, біль в епігастральній ділянці. Спостерігаються болі в правій здухвинній ділянці, які імітують апендицит.
Відома роль волосоголовців у виникненні апендициту, на що звертав увагу ще І. І. Мечников. Вважають, що існує причинний зв’язок між паразитуванням волосоголовців та симитомокомплексом виразкової хвороби (В. П. Под’япольська).
Після дегельмінтизації цей симптомокомплекс може зникати. Бувають також проноси, іноді — явища стійкого коліту, подібного до дизентерії. Часом спостерігаються анемії.
Діагноз трихоцефальозу встановлюється на підставі позитивних даних наслідків копроовоскопії
.Лікування трихоцефальозу дуже складне і недостатньо ефективне. Застосовують найчастіше нафтамон (алкопар): для дорослих і підлітків 5 г, дітям від 5 до 10 років 2—2,5 г. Зазначену дозу розмішують у З0—50 мл теплого цукрового сиропу і приймають одразу. Лікування триває 3—5 днів, підготовча дієта і проносні непотрібні. Дегельмінтизаційний ефект не перевищує 40%. М. П. Кравець радить застосовувати також кисень інтраректально після очисної клізми: для дорослих 1200—1500 мл, дітям 75— 100 мл на 1 кг ваги. Лікування триває 7 днів. Ефект дорівнює 40—45%. Призначають нафтамон (0,5 г X 5) разом з дитіазоніном (0,025 г X 5) протягом 5 днів.