Залежно від біологічних властивостей рикетсій, а також деяких епідеміологічних особливостей всі рикетсіози розподіляються на кілька груп, у межах яких можна знайти подібні один до одного за антигенною будовою збудники.
До першої групи — групи висипнотифозних гарячок, збудником яких є рід Rickettsia, належать:
1. Епідемічний висипний тиф. Збудник — Rickettsia Provaceki.
2. Щурячий (ендемічний) рикетсіоз. Збудник — Rickettsia mooseri.
3. Марсельська гарячка. Збудник — Rickettsia (Ixodoxenus) conori.
4. Північноазіатський (кліщовий) рикетсіоз. Збудник— Rickettsia (Ixodoxenus) sibirica.
5. Везикульозний (гамазовий) рикетсіоз. Збудник — Rickettsia (Gamasoxenus) murina.
6. Плямиста гарячка Скелястих гір. Збудник — Rickettsia (Dermacentroxenus) rickettsi.
7. Австралійський кліщовий рикетсіоз. Збудник — Rickettsia (Dermacentroxenus) nov. spec.
Збудники цих рикетсіозів мають спільні (групові) антигени; отже, сироватки крові хворих та перехворілих на ці рикетсіози можуть дати групові реакції аглютинації різних рикетсій, а також аглютинують протеї ОХ19 і ОХ2.
Друга група має тільки одного представника — гарячку цуцугамуші, збудником якої є Rickettsia (Trombidoxenus) orientalis. Сироватка крові хворих на цей рикетсіоз аглютинує протей ОХК.
Третя група — пневморикетсіоз. До останнього відносять тільки одне захворювання — Ку-гарячку. Збудником її є фільтрівна рикетсія Coxiella diaporica (Rickettsia burneti). Сироватка крові хворих не аглютинує протеїв.
До четвертої групи належать:
1. П’ятиденна (волинська, окопна, траншейна) гарячка. Збудник — Rickettsia quintana.
2. Пароксизмальний рикетсіоз. Збудник — Rickettsia Ручковського.
Є ще численні представники рикетсіозів, яких ми тут не наводимо, бо вони, як і плямиста гарячка Скелястих гір та австралійський кліщовий рикетсіоз, в СРСР не трапляються. Не доведена наявність в СРСР і гарячки цуцугамуші.