Сюди відносять велику групу захворювань поліетіологічного походження.

В минулому їх поділяли на дві основні підгрупи.

1) грип

2) гострі, або сезонні, катари верхніх дихальних шляхів.

Якщо вже з 1933 р. була остаточно доведена вірусна етіологія грипу, то хвороби другої підгрупи довгий час вважали незаразними, неконтапозними. Виникнення гострих катарів дихальних шляхів зв’язували з простудою — дією вологого холоду на рецептори шкіри і слизових оболонок дихальних шляхів. Саме це, як гадали спричиняє патологічні рефлекси, внаслідок яких настають вазомоторні розлади і порушується кровопостачання слизової оболонки респіраторного шляху; при цьому звичайні мешканці дихальних (пневмокок, катаральний мікрокок, паличка Афанасьєва — Пфеифера) стають патогенно активними і викликають тут запальні процеси катари слизових оболонок дихальних шляхів. Тепер встановлено, що значна частина цих захворювань спричиняється, подібно до грипу, також фільтрівними вірусами, які, проте, мають певні відмінності від вірусів грипу.

За сучасною класифікацією всі віруси — збудники гострих респіраторних захворювань поділені на такі групи.

1. Міксовіруси. Вони дістали таку назву через свою хімічну подібність до деяких муцинів. До них належать віруси грипу — А, В і С. Можуть бути вирощені як на курячих ембріонах, так і на тканинних культурах.

2. Параміксовіруси. До них належать парагрипозні віруси I II III і IV серологічних типів. На курячих ембріонах (крім 1-го типу не розмножуються: вирощуються лише на тканинних культурах (з епітелію мавпячих нирок тощо).

3. Аденовіруси. Зараз їх налічується 32 серологічних типи. Розмножуються тільки на культурах диплоїдних та трипсинизованих клітин.

4. Респіраторно-синцитіальні (RS) віруси —2 типи. Вирощуються тільки в культурах клітин.

5. Пікорна-віруси. До них належать:

а) риновіруси (80 типів)

б) віруси Коксакі А (21—24 типи), В (4—5 типів), ECHO (4, 8, 9, 11, 20, 25, 28 типи); в) РЕО-віруси (1—23 типи).    

6. Мікоплазма пневмонії (Eaton, 1949). Це, власне, не вірус. Належить до найменших вільно живучих мікроорганізмів. Росте на середовищах з сироваткою: холестерин, а також на курячих ембріонах і тканинних культурах. На відміну від вірусів — чутливий до антибіотиків (тетрациклін).    

Віруси гострих респіраторних інфекцій являють істоти, основною частиною яких є нуклеїнова кислота і протеїни, які входять до складу оболонки (капсиду) вірусної частки. Нуклеїнові кислоти відіграють провідну роль у розмноженні вірусів, а також зумовлюють їх інфекційні властивості.