Захворювання спричиняється двома паразитами кривоголівкою (Anкylostoma duodenale) і некатором (Necator аmericanicus). Це короткі (біля 1 см) нематоди, мають велику ротову капсулу з хітиновими зубами. Анкілостоми спостерігаються у населення в місцевостях з жарким і вологим кліматом (Закавказзя).

Раніше анкілостомідози спостерігались на Донбасі серед шахтарів, за останні часи цей гельмінтоз там майже не реєструється. Яйця анкілостом розвиваються в грунті або воді до стадії личинок. Останні проникають в організм людини з грунту через шкіру або потрапляють через рот з водою або забрудненою їжею: в обох випадках проникають у кров, заносяться через нижню порожнисту вену у праве серце, через легеневу артерію — в легені, далі через стінки легеневих капілярів — у альвеоли, бронхи та трахею. З трахеї, змішуючись з мокротинням, личинки потрапляють у шлунково-кишковии тракт в дванадцятипалій кишці перетворюються в дорослого паразита. Останні впиваються зубами в слизову кишки, пошкоджуючи її. Анкілостоміди виділяють антикоагулянти: кожен паразит спричиняє щоденно втрату крові організмом людини від 0,3 до 1 мл.

Паразити не перебувають увесь час на одному місці, а міняють місця фіксації. Під час міграційної стадії у хворих виникають свербіння шкіри, різні висипи, еозинофілія. Після фіксації в слизовій кишки з’являються шлунково-кишкові розлади і розвивається залізодефіцитна гіпохромна анемія. Для дегельмінтизації призначають нафтамон у дозах від 2,5 до 5 а, залежно від віку, всередину на сахарному сиропі. При інвазії анкілостомами лікування триває 1 день, некатором — до 3-х днів. Одночасно призначаються препарати для лікування анемії: камполон, вітамін В12, препарати заліза.