На відміну від епідемічного (летаргічного) енцефаліту А  джерелом якого є виключно людина і поширення якого відбувається крапельним шляхом, існує ряд інфекційних енцефалітів зоонозного походження, резервуаром яких є переважно дикі, рідше  свійські тварини і навіть птахи. Ці енцефаліти найчастіше передаються трансмісивно через кліщів та комарів, тому вони належать до кров’яних інфекцій. Перенощики зоонозних енцефалітів  комарі і кліщі — найактивніші витеши пори року, отже, захворюваність на ці інфекції має сезонний характер.

Розрізняють кліщові і комарині енцефаліти. Цей розподіл залежить не тільки від перенощиків, а й від того, що самі віруси всіх кліщових енцефалітів за своєю антигенною будовою близькі між собою, як і збудники комариних енцефалітів.

Джерела цих інфекцій (дикі тварини, птахи) і їх перенощики (кліщі та комарі) мають свої біотопи, зв’язані з певними природними та клімато-географічними умовами, тому сезонні енцефаліти відносяться до інфекцій з природною вогнищевістю (E. Н. Павловський).

Збудники всіх сезонних енцефалітів належать до фільтрівних вірусів особливої групи.